3 квітня 2023 р. викладачами Кияшко Г.П., Адкіною В.В. був проведений інформаційно-пізнавальний захід для студентів 2-3 курсів медсестринського відділення за темою:
«Ми всі різні, але ми всі рівні. Нерозказана історія аутизму».
Мета цього заходу – познайомити студентів із статистикою, причинами, критеріями діагностики, методами лікування та реабілітації аутизму, а також підкреслити необхідність допомагати людям, що страждають на аутизм та підвищувати рівень їх життя. Адже чисельність дітей, які страждають аутизмом, висока у всіх регіонах світу і має величезні наслідки для дітей, їх сімей, громад і товариств.
Після ознайомлення з матеріалами інформаційно-пізнавального заходу студенти зможуть зрозуміти, що чим раніше медики запідозрять, що проблема існує, визначать її і почнуть корекційну роботу, тим більшого успіху вони досягнуть у соціалізації дитини, допомігши їй навчитись самостійно жити у цьому суспільстві.
Це не легкий шлях, а титанічна робота, але все можливо і потрібно вірити у свої сили та знання і у дитину. Проблема аутизму в останній час переросла у світову проблему.
Згідно даним ООН, більше як 67 млн людей у світі живуть з аутизмом. Зараз спостерігається тенденція поширеності аутизму.
За даними Міжнародної асоціації «Аутизм» кожна 300 дитина має ознаки розладу загального розвитку і потребує медико-психологічної допомоги. Один із 10 передчасно народжених немовлят схильний до аутизму.
Діти, народжені більше ніж на 3 міс раніше терміну, мають більший ризик захворіти на аутизм.
Розповсюдженість аутизму в Україні виросла в 4 рази. Тільки у Києві відкрито 7 спеціалізованих шкіл для дітей з аутизмом.
Дана статистика не є приводом для паніки, але кожен медпрацівник та кожен з батьків повинен знати ознаки аутизму та вміти вчасно їх виявляти.
Тому з 2 квітня 2008 р. 62 сесія Генеральна Асамблея ООН, розуміючи всю надзвичайно важливу сутність даної проблеми, внесла у світовий календар Всесвітній день розповсюдження інформації про проблеми аутизму, мета якого – максимально широко інформувати суспільство про проблеми хворих на аутизм та їх труднощі, надавати всебічну допомогу таким сім’ям.
Діагнози, стани, розлади та будь-що – ще не визначають людину. Єдине можливе ставлення до людини з аутизмом чи без нього – це повага та гідність.
Жаль і милосердя для людей з аутизмом – це дискримінація, якій не місце в 21 ст.
Навчитися розуміти та взаємодіяти з такими людьми – корисно для кожного з нас.
В першу чергу ми повинні бачити людину з його унікальними можливостями, потребами. І це допомагає пам’ятати про те, що люди з порушенням розвитку мають такі ж права – жити у родині, вчитися, грати, займатися улюбленими справами – як і всі інші люди.
